Полтава, улица Небесной Сотни, 13, офис 303-А
066-60-30-288
(0532) 508-618

В ОЧІКУВАННІ ВЕСНИ… думка эксперта

На дворі вже лютий, хоча стосовно лютого мабуть і не скажеш твердо, щонайменше зважено поки що. Тим не менш поки ще є час спробуємо поміркувати на що слід звернути увагу готуючись до весни. Почнемо з того, що майже всі говорять про ранню весну і байбаки і чиновники і науковці.

Як свідчить динаміка кліматичних трансформацій останніх місяців: перепади температурі між мінус п’ять-десять та плюс десять градусів впродовж декількох днів про щось-таки говорить. Всі в очікуванні, що буде далі і прагматично хочуть почути відповідні прогнози (звісно бажано дієві, які справдяться). Активно триває навчання агрономів в областях.  

Такого року як минулий 2017 аграрії мабуть довго не забудуть. І при такому важкому році — такі цілком нормальні результати. Як свідчать статистика та аналітика при нормальному розподілі співвідношення між урожайностями вище та нижче середніх багаторічних є близьким до 50:50! Якщо у вас під рукою є своя статистика – перевірте і зробіть висновки чого достатньо вірогідно можна очікувати саме у вас на ваших полях. З іншого боку спроби виділити закономірності в прояві чередування врожайних та неврожайних років все ж таки говорять про необхідність достатньо тривалого періоду моніторингу. Що цілком логічно виділяє необхідність системної аналітики і прогнозування. Можна спиратися і на власний досвід, але як свідчить практика, чомусь в світі надають перевагу професійним прогнозам. Зверніть увагу, що майже всі в різній мірі продивляються прогнози USDA, FAO, Statista.

vesna1Коли і як ви сіяли і який стан посівів на теперішній час ви і так добре знаєте. Тож, почнемо аналізувати.

На відміну від минулого року всі в очікуванні достатньої кількості вологи. Осінні та зимові опади дають такі підстави. А от яка буде весна ніхто напевно мабуть зараз і не скаже. Дослідженнями встановлено, що для реалізації генетичного потенціалу інтенсивних сортів озимих культур у метровому шарі має бути 180-210 мм вологи, а у шарах ґрунту 0-20 та 0-60 см – відповідно 40-45 мм та 110-120 мм. Слід враховувати, що дефіцит вологи в фазі кущіння зменшує загальну кущистість, у фазі трубкування — продуктивну кущистість, у колосінні — цвітіні — озерненість колоса, під час формування і наливу зерна – призводить до дрібнозерності і щуплості зерна. Потреба пшениці озимої у волозі за весняно-літню вегетацію в умовах Лісостепу дорівнює 230-330 мм. За період від відновлення вегетації до виходу в трубку ці потреби становлять 60-85 мм, від виходу в трубку до квіткування – 110-145 мм, від квіткування до воскової стиглості – 60-100 мм. За середньо-багаторічними даними мінімальні потреби озимої пшениці у волозі в умовах області не завжди забезпечуються в усі основні міжфазні періоди, особливо у найбільш критичний для рослин період – від цвітіння до воскової стиглості зерна. Транспіраційний коефіцієнт у пшениці становить 400-500, у сприятливі за вологою роки він знижується до 300, у посушливі – підвищується до 600-700. Він також знижується при внесенні достатньої кількості фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи та роздрібному внесенні азотних добрив. Найбільше озима пшениця поглинає вологу в період трубкування, особливо за 15 днів до виколошування з тривалістю близько 20 днів, коли рослина інтенсивно росте і в неї формуються колоски, квітки.  Відновлення весняної вегетації озимих культур відмічається при стійкому (не менше 3–5 діб) переході температури через плюс 5°С та при відростанні підстрижених листків не менше як на 1-2 см. Через 3-10 днів після відновлення вегетації у життєздатних рослин активно утворюються нові вторинні корені. Їх відсутність свідчить про знижену життєздатність посівів. vesna2Слід зазначити, що разом із нисхідними потоками вологи, зазвичай, відбувається переміщення мінеральних сполук азоту з верхнього (0-30 см) шару ґрунту до шару 30-60 см і нижче. Тому проведення ранньовесняного підживлення зумовлено необхідністю на початку вегетації забезпечити слабо розвинену кореневу систему рослин достатньою кількістю легко доступного азоту. Різке підвищення температури повітря навесні та інтенсивне танення снігу може унеможливити проведення підживлення посівів по мерзлоталому ґрунту. Під час вибору оптимальної стратегії весняного підживлення озимини спеціалістам сільгосппідприємств рекомендовано дотримуватися наступних загальних підходів. Вибір найкращої форми, строків і способів внесення добрив залежить від стану посівів та строків відновлення весняної вегетації. Підживлення зріджених посівів з випадами понад 50% від загальної площі проводити не рекомендується. За умов раннього відновлення вегетації на добре розкущених посівах пшениці озимої, які нормально перезимували, підживлення азотом по мерзлоталому ґрунту є ризикованим, оскільки викликає додаткове кущіння та формування підгонів, які знижують ефективність використання добрив та врожайність зерна. За таких умов рекомендується перенести весняне азотне підживлення на кінець фази кущення (IV етап органогенезу). Тому, враховуючи можливий перебіг погодних умов весни, за станом посівів озимини необхідно здійснювати систематичний біологічний контроль та вибудувати систему першочергових агрозаходів за їх доглядом, а саме: ранньовесняне підживлення, хімічний захист, насамперед від бур’янів (враховуючи зрідженість та асинхронність розвитку рослин), хвороб та шкідників. vesna7За умов затяжної весни слід відібрати проби на відрощування водним методом, особливо при значному пошкодженні листової маси. На добре розвинених посівах необхідно провести біологічний контроль конуса росту, на виявлення пошкодження за такими ознаками: некроз тканин в основі, на вершині чи бокових поверхнях зачаткового колосу. Слід звертати увагу також на стан тканин вузла кущіння, розміщених під конусом росту: у пошкоджених рослин вони мають бурий колір, і чим більша площа ураження, тим рослина менш життєздатна. Такі рослини можуть бути дуже малопродуктивними або загинути, особливо в умовах пізньої чи сухої весни. Після відновлення весняної вегетації при обстеженні полів озимих культур слід приділити увагу наявності нових вторинних коренів весняного утворення, що свідчить про хорошу життєздатність посівів. Ці заходи необхідні для планування робіт по догляду за посівами озимих зернових культур у весняно-літній період: підживлення, обробки фунгіцидами та гербіцидами з метою отримання високого та якісного урожаю зерна. Слід також перестраховуватись і враховувати можливість пізньої весни, а відтак проведення сівби ранніх польових культур без розриву в часі з сівбою пізніх ярих. Слід враховувати і те, що за рівня врожайності 2,0 т/га затрати на вирощування не окупаються. Ринок є ринок. Тому що і як робити необхідно вирішувати в кожному конкретному випадку.   З метою оцінки стану посівів та розробки выдповыдноъ стратегії їх підживлення навесні необхідно періодично проводити обстеження полів, контролювати появу конкурентів-бур’янів та хвороб. У першу чергу необхідно визначитись з доцільністю внесення добрив на посівах у незадовільному стані, особливо на полях, де рослини різні за фазою розвитку та зрідженістю. Рекомендації щодо підживлення озимих зернових культур в залежності від оцінка їх перезимівлі наведені можна узагальнено прозглядати наступним чином:
Зрідженість посівів візуально не помітна. Загиблих рослин немає. Пустих ділянок поля немає. Проводити в повному обсязі
Зрідженість посівів незначна. Кількість загиблих рослин не перевищує 25 %. Проводити в повному обсязі
Зрідженість посівів значна. Кількість загиблих рослин менше 50 %. Проводити у дозі від 1/2 до 2/3 від норми
Зрідженість посівів досить значна. Кількість загиблих рослин більше 50 %. Не проводити
Зрідженість посівів дуже велика. Збереглося сходів у фазі проростків менше 50 % Не проводит

Доза азотних добрив у весняне підживлення визначається багатьма факторами (попередник, стан посівів, рівень основного удобрення) і, перш за все, запасами мінерального азоту в ґрунті. Для нормального росту й розвитку рослин запаси азоту необхідно збільшити до 130 – 150 кг/га, тому переважна частина посівів навесні потребує відповідного азотного підживлення. Виключенням можуть бути лише збагачені азотом окремі посіви після чорного пару або багаторічних трав. Визначення запасів азоту після припинення осінньої вегетації або рано навесні дозволяє перейти від внесення середньої дози азотних добрив на всіх полях господарства до диференційованого підживлення залежно від рівня реальної забезпеченості ґрунту, що значно (на 10 – 20 %) підвищує ефективність удобрення, зменшує непродуктивні втрати азоту.

Стосовно шкідників слід мати на увазі досить м’які умови перезимівлі. Тому слабкі посіви слід, в першу чергу, захистити від стеблових блішок, шведських мух та інших шкідників, а посіви з нормально розвинутими рослинами – від пошкоджень личинками опомізи пшеничної, які відроджуються рано навесні.Необхідно пам’ятати, що оптимізація агроприйомів вирощування без впровадження інтегрованої системи захисту посівів від хвороб, бур’янів та шкідників не забезпечить стабільного зерновиробництва та очікуваних результатів.

63eeb68b4f71c50e344c524158c69912Враховучи м’яку зиму, не cлід закбувати про боротьбу з мишоподібними гризунами до початку весняної вегетації рослин, застосовуючи отруйні зернові принади.

Як свідчить досвід попередніх років основну шкоду посівам пшениці озимої та іншим озимим зерновим колосовим культурам можуть наносити внутрішньостеблові шкідники (личинки опомізи пшеничної, стеблових блішок, шведських та інших злакових мух), жуки смугастої хлібної блішки, а також клоп шкідлива черепашка та інші клопи після їх міграції з місць зимівлі на посіви. Крім комах, значну шкоду посівам озимих колосових культур можуть завдавати найбільш розповсюджені хвороби -снігова пліснява, борошниста роса, септоріоз та ін. Особливу загрозу представляє смугастий гельмінтоспоріоз ячменю ярого.

Личинки опомізи пшеничної завдають у 8-10 разів більшої шкоди рослинам на добре розвинутих посівах.

Личинки стеблових блішок, навпаки, у 3-4 рази більшу шкоду спричиняють слаборозвинутим рослинам.

Жуки смугастої хлібної блішки в більшій мірі пошкоджують слаборозвинуті посіви. Вони живляться листям, зішкрібаючи з верхньої сторони м’якуш у вигляді довгастих смужок. Сильно пошкоджені рослини відстають у рості і можуть загинути, особливо у роки з ранньовесняними посухами.

Клоп шкідлива черепашка основну шкоду спричиняє у фазі виходу рослин у трубку, що призводить до часткової або повної білоколосиці. На посівах зі слабким розвитком рослин основну шкоду клопи спричиняють у кінці кущіння. Наслідки живлення імаго клопа викликають загибель окремих пагонів, що призводить до зниження продуктивного стеблостою.

Після відновлення вегетації необхідно провести моніторинг фітосанітарного стану посівів озимих культур та запланувати обробіток посівів фунгіцидами починаючи з фази трубкування. У фазі весняного кущіння проти борошнистої роси, септоріозу та інших плямистостей листя посіви обприскують фунгіцидами.             

Основну шкоду посівам озимих культур завдають зимуючі, коренепаросткові, ярі види (гірчак березковидний, рутка лікарська, гірчиця польова, лобода біла, амброзія полинолиста), падалиця попередників (насамперед соняшника і гречки) та весняна популяція зимуючих бур’янів. Виробникам уже зараз потрібно заздалегідь закупити гербіциди на всі без винятку площі озимих зернових культур. Вибір гербіциду залежить в першу чергу від видів бур’янів на кожному конкретному полі. Щоб встановити видовий склад бур’янів у посівах озимини, а відтак визначитися з доцільністю застосування тих чи інших гербіцидів, необхідно провести оперативне обстеження полів на забур’яненість. Цю роботу виконують на початку вегетації озимих, у більшості випадків оптимальним часом є фаза кущіння. У першу чергу перевагу слід надавати гербіцидам із широким спектром дії на бур’яни і тим препаратам, які ефективно діють за відносно низьких температур повітря. Якщо існує загроза засмічення посівів озимих зернових культур злаковими бур’янами, особливо такими злісними, як бромус житній, пирій повзучий, перевагу слід надавати такому гербіциду, як монітор, який ефективно діє не тільки на основний спектр дводольних бур’янів, але й проти деяких однодольних.

Класичним обов’язковим заходом захисту ярих культур від хвороб і шкідників є протруювання насіння. Цей захід дозволяє знищити зовнішню та внутрішню інфекцію насіння, захищає проростки та сходи від ураження патогенами при застосуванні препаратів фунгіцидної дії та від пошкодження шкідниками при застосуванні інсектицидів. Вибір протруйника залежить від призначення посіву, характеру і ступеня ураження насіннєвого матеріалу.

Із хвороб  особливо велику загрозу насінню, проросткам і рослинам до початку виходу в трубку наносять сажкові хвороби, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріози та інші плямистості листя. Від пошкоджень ґрунтовими і внутрішньостебловими шкідниками, а також пошкоджень листя жуками смугастої хлібної блішки, попелиць і цикадок (переносників вірусів) захищає передпосівна обробка насіння інсектицидними протруйниками.

За науковими даними, частка добрив у формуванні врожаю становить 30-40 %, що значно вище, ніж частка насіння, засобів захисту рослин чи обробітку ґрунту. Згідно з оцінкою вітчизняних та зарубіжних вчених 1 тонна мінеральних добрив у діючий речовині в середньому забезпечує з 1 га зерна – 4,5 т, коренів цукрових буряків – 30-40 т, картоплі 25-30 т, насіння соняшнику – 1,5-2 т. З метою економії ресурсів і одержання високої прибутковості слід застосовувати нові підходи до оптимізації доз, строків та способів внесення мінеральних добрив під вирощувані культури з використанням методів ґрунтово-рослинної діагностики живлення рослин.

З метою збереження і раціонального використання вологи, а також з організаційних міркувань доцільно відмовлятись від багатоопераційних технологій та залучати прості широкозахватні знаряддя .

6ec6314ab863a82d4a9c106161777affПідготовка ґрунту під ранні і пізні ярі культури може бути прискореною за наявності сучасних сівалок та агрегатів для прямої сівби.

Слід пам’ятати, що надмірно глибокий обробіток збільшує шпаруватість і висушує ґрунт, особливо за теплої вітряної погоди. Тому глибина обробітку повинна відповідати глибині загортання насіння. Порушення цієї вимоги призводить до висіву насіння в напівсухий ґрунт, що в подальшому може негативно вплинути на ріст та продуктивність сільськогосподарських культур.

Декілька слів стосовно урожайності. Жоден сорт чи гібрид не реалізує свій продуктивний потенціал самостійно. Тому яку б фантастично високу ПОТЕНЦІЙНУ урожайність він не мав би, реалізація генетичного потенціалу продуктивності  забезпечується вибором ефективних технологій. При цьому в зонах, в яких ви працюєте мають в повній мірі використовуватися природні ресурси (за які ви не платите) та культури, біологічні потреби яких співпадають з умовами зони. Всі інтенсивні технології базуються на відповідному рівні ресурсного забезпечення. Це слід враховувати. Що і скільки потребує витрат і що і скільки дасть вам в кінцевому результаті – талант аграрія. На теперішній час прагматично стоїть питання не скільки виробити, а скільки реалізувати. Звертайте увагу на якість і ефективні технології. Яке вибрати супроводження – дідо особисте. Хоч іноземне, хоч вітчизняне, головне щоб воно працювало. Для порівняння реалізація генетичного потенціалу продуктивності по озимій пшениці в Україні знаходиться в середньому на рівні 50%. При цьому реалізація цього показника реально може бути на рівні 70% (це до речі рівень досягнутий в Новій Зеландії, обираючи за потенційну урожайність світовий рекорд 16,79 т/га). Якщо вам говорять про сорт з урожайністю 15 т/га – поцікавтеся яка середня урожайність у відповідній зоні і проаналізуйте. У нас досить активно говорять про консалтинг та трансфер інновацій. На цій основі працюють в світі і непогано працюють. Чому ж у нас з цим проблеми. Річ в тім, що і наука і виробництво мають сприймати одне одного як на ефективного партнера з усією проблематикою і потенціалом.

ЦехмейструкМ.Г.,ТимчукВ.М.,Боровська І.Ю.,Бондаренко Є.С.,Сарапін Г.П.

Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр’єва НААН